черепашки називається вершиною, а відкритий — устям. У деяких черевоногих (голий слизун) черепашки немає.

Тіло в черепашці також закручене по спіралі. Його верхня частина утворює нависаючу шкірну складку — мантію. Саме мантія виділяє речовину, з якої утворюється черепашка. Між мантією та тілом є щілина — мантійна порожнина, яка відіграє важливу роль у житті молюска.

Тіло черевоногого молюска складається з трьох відділів — голови, тулуба та ноги. На голові міститься ротовий отвір, щупальці й очі. Нога розташована на нижньому (черевному) боці тіла й слугує для повзання. У наземних молюсків на нозі може бути кришечка. Коли настають несприятливі умови, молюск втягує своє тіло в черепашку, і кришечка закриває устя.

Травна система починається ротовим отвором. У ротовій порожнині розташований особливий орган, який нагадує язик із роговими зубчиками,— радула (тертка). Радулою молюски зішкрібають свою їжу (м'які частини рослин і грибів). Під дією травних соків, які виділяються слинними залозами, їжа починає перетравлюватися вже в глотці. По стравоходу вона потрапляє до шлунка, куди відкриваються протоки травної залози печінки. У кишечнику всмоктуються поживні речовини, а неперетравлені рештки виводяться через анальний отвір.

Дихальна система. Більшість водних черевоногих (рапани, мурекси) дихають зябрами, а наземні (виноградний слимак) і деякі водні (великий і малий ставковик) — легенями. Повітря проникає через дихальний отвір у легеню, там відбувається насичення крові киснем і звільнення її від вуглекислого газу.

Кровоносна система у черевоногих незамкнена, вони мають двокамерне серце. Одна його камера називається передсердя, а друга — шлуночок. Судини, по яких кров надходить до серця, називаються вени. Кров спочатку надходить до передсердя, а потім у результаті його скорочення — до шлуночка. Судини, по яких кров тече від серця, називаються артерії. У результаті скорочення м'язових стінок шлуночка кров надходить до артерій. Від легені або зябер до серця надходить кров, насичена киснем. Вона називається артеріальною. Кров, насичена вуглекислим газом, називається венозною.

Схема внутрішньої будови слимака:

1 — щупальце

2 — ротовий отвір

3 — радула

4 — нога

5 — нервова система

6 — зябра

7 — целом

8 — нирка

9 — черепашка

10 — серце

11 — шлунок

12 — печінка