§ 3. Клітини і тканини

Якщо ви забули

Цитологія — наука про будову та функції клітин.

Органели — частини клітини, які мають певну будову та виконують певні функції.

Зошит у клітинку, клітка для хом'яка, тваринна клітина. Чи є між ними щось спільне? Нічого, крім назви! На що схожі клітини тварин і людини? Їх можна уявити у вигляді акваріума, заповненого мешканцями. Нумо ж уважно спостерігати.

Клітина — одиниця будови та життєдіяльності тварини.

Тіла тварин, як і рослин, можуть складатися з однієї клітини або з багатьох, тобто існують одноклітинні та багатоклітинні тварини. Не існує тварини, організм якої не мав би клітинної будови. Тому можна зробити висновок, що клітина є одиницею будови.

Клітина — жива система, для якої характерні всі функції живого: живлення, дихання, виділення, розмноження, подразливість, рух. Тому клітина є одиницею життєдіяльності.

Нові клітини утворюються в результаті поділу існуючих живих клітин. А ріст і розвиток багатоклітинного організму — це результат збільшення числа клітин та їхньої диференціації. Тому клітина є одиницею росту та розвитку.

Клітина водночас є складно влаштованою системою та частиною іншої системи — організму. Усі клітини організму тісно пов'язані між собою.

Різноманітність клітин

Клітини тварин не можна побачити неозброєним оком, їхні розміри невеликі, 10—100 мкм (1 мкм, мікрон, дорівнює одній мільйонній частині метра). Форма клітин може бути різною. Клітини, що вкривають внутрішню частину нашої щоки, плоскі й округлі, клітини м'язів видовжені, клітини жирової тканини схожі на округлі грудочки, нервові клітини — зірчастої форми, з відростками, схожими на тоненькі корінці.

Від чого залежить форма та будова клітин? Від функцій, які вони виконують. Клітини тканин різних видів дуже схожі, що підтверджує спільне походження всіх тварин.

Будова тваринної клітини

Ззовні клітина вкрита тоненькою еластичною мембраною (від лат. «мембрана» — шкірка, плівка), яка захищає вміст клітини, здійснює транспорт речовин усередину та назовні.

Клітини крові ссавців мають різну будову залежно від функцій: еритроцити (а) червоного кольору, пласкі, не мають ядра; лейкоцити (б) безбарвні, мають ядро і випини, їхня форма непостійна.