та вуглекислого газу). У результаті таких перетворень вивільняється необхідна для організму енергія. Клітини тварин та людини постійно зношуються і руйнуються, ці втрати необхідно поповнювати. Як це відбувається? Складні білки, жири та вуглеводи, що надходять в організм, перетворюються на простіші органічні речовини-«цеглинки». З них організм будує власні, часто унікальні білки, жири, вуглеводи. Вони необхідні для відновлення загиблих клітин, росту органів і всього організму. Усі ці складні процеси хімічних перетворень речовин в організмі вивчає наука біохімія, а от зоологів більше цікавлять способи, якими тварини добувають їжу. Які типи живлення характерні для тварин? Більшість тварин є гетеротрофами, лише невелика частина одноклітинних і колоніальних організмів здатні і до фотосинтезу, і до поглинання готових органічних речовин. Такі організми живляться автотрофно, як рослини і гетеротрофно, як тварини. Тому їх називають міксотрофами (від грец. «мікс» — змішувати, «трофе» — їжа). Які способи живлення характерні для тварин? Тварини можуть живитися рослинною їжею — рослиноїдні, поїдати інших тварин — м'ясоїдні або живитися змішано — всеїдні. Окремо виділяють тварин, які живляться стервом (мертвими тваринами), їх називають мертвоїди. Тварини можуть живитися рідкою та твердою їжею, вони можуть її отримувати шляхом висмоктування, зішкрябування, фільтрації тощо. За зовнішньою та внутрішньою будовою тварини можна визначити характер її живлення. Наприклад, корова не має іклів — поверхня зубів широка та горбкувата (для перетирання рослинної їжі), не має кігтів, травний тракт дуже об'ємний. На основі цих та інших ознак можна зробити висновок, що ця тварина рослиноїдна. У вовка, навпаки, добре розвинені ікла, є кігті на ногах, м'язи щільні, травний тракт укорочений. Тому, навіть не знаючи біології цієї тварини, можна зробити висновок про характер її живлення. ![]() ![]()
|