Окремі особини все своє життя є мисливцями, солдатами, прибиральниками, чистильниками або фуражирами.

Є й більш дивовижні «професії». Наприклад, є збирачі солодких виділень попелиць. Вони подразнюють попелицю вусиками, попелиця виділяє солодкий сік. Збирачі набирають його в зоб і несуть до мурашника.

Є мурахи-«цистерни». Їхнє черевце, наповнене цукристою рідиною, розтягується до розмірів виноградини. Така мураха висить, тримаючись щелепами, а інші мурахи живляться цією рідиною.

Як розмножуються мурахи? У гнізді, що досягло зрілості, з'являються крилаті особини. У певний час, як за сигналом, вони злітають і спаровуються в повітрі. Самка повертається на землю, обломлює свої крила і, якщо знайде місце для нового гнізда, відкладає яйця і засновує нову колонію. Іноді мурахи утворюють нові сім'ї поділом старих, як бджоли.

Мурахи приносять величезну користь. Один мурашник рудих лісових мурах знищує за добу до ЗО тис. комах, серед яких безліч шкідників. Мурахи — гарні ґрунтоутворювачі. Проте в садах мурахи можуть поширювати попелицю, а хатні мурахи можуть призводити до псування харчових продуктів.

Цікава поведінка мурах підкоряється гормональній регуляції та складним інстинктам. Мурахи спілкуються між собою, виділяючи певні речовини і за допомогою різних поз — своєрідна «мова жестів».