Зовнішня та внутрішня будова

Тіло акули, типового представника хрящових риб, видовжене і схоже на веретено або торпеду. Передня частина голови видовжена — це рострум, а ротовий отвір розташований знизу. Позаду очей знаходяться отвори — бризкальця. Зяброві щілини не закриті зябровими кришками, тому добре видні з боків тулуба. Їх звичайно 5—7 пар. Парні плавці розташовані горизонтально, верхня лопать хвостового плавця більша за нижню. Тіло вкрите лускою особливої будови: на кожній лусці-пластинці є зубець. Така луска називається плакоїдною. Луска заходить на щелепи — тут вона більша і виконує функції зубів. Учені довели, що зуби сучасних хребетних походять від луски стародавніх риб. Зуби розташовані декількома рядами і є грізною зброєю. Більшість акул — хижаки, тому їх часто називають піратами морів.

Опорно-рухова система складається зі скелета та м'язів. Скелет, як уже було сказано, протягом життя залишається хрящовим. Він поділяється на скелет голови (череп), хребет (тулубний і хвостовий відділи) і скелет плавців. Між тілами хребців і всередині них протягом життя зберігаються ділянки хорди. Плавального міхура немає, тому хрящові риби, щоб не «потонути», повинні або весь час плисти, або лежати на дні. Більшість хрящових риб — чудові плавці, які можуть розвивати високу швидкість.

Травна система складається з рота (щелепи, озброєні зубами), глотки із зябровими щілинами, стравоходи, шлунка, кишечника, анального отвору. У процесі травлення беруть участь травні залози — підшлункова залоза та печінка з жовчним міхуром. Біля основи хвоста у хрящових риб е розширення, що слугує для виведення з організму неперетравле-них рештків їжі, сечі та статевих продуктів. Це клоака, вона відкривається назовні анальним отвором.