Головний мозок у процесі еволюції утворився з передньої частини нервової трубки. У головному мозку хребетних розрізняють такі відділи: передній мозок, проміжний мозок, середній мозок, мозочок і довгастий мозок. Кожний виконує певні функції. Так, мозочок управляє координацією рухів і рівновагою, довгастий мозок з'єднує спинний і головний мозок, відповідає за процеси дихання, кровообігу, травлення.

Органи чуття у риб розвинені добре і пристосовані до особливостей середовища та способу життя. Очі — органи зору — дозволяють рибам визначати форму та колір предметів на близькій відстані. Ніздрі ведуть у дві сліпі ямки з рецепторами нюху. В голові розташовані органи слуху та рівноваги. Чутливі клітини, що визначають смак, розташовані в ротовій порожнині й розкидані по всій поверхні тіла. Дотикові клітини також розкидані по всій поверхні тіла.

На особливу увагу заслуговує бічна лінія — особливий орган чуття, характерний тільки для риб. Це два канали, які проходять у шкірі уздовж тулуба риби з лівого і правого боку, сполучаються із зовнішнім середовищем отворами. Рецептори, які містяться в каналах, передають по нервах у мозок інформацію про силу та напрямок течії води.

Розмноження і розвиток

Більшість риб — роздільностатеві організми. У самців у парних статевих залозах, сім'яниках, утворюються сперматозоїди, у самок у яєчниках — яйцеклітини. Запліднення, як правило, внутрішнє, відбувається в тілі самки. У самців на черевних плавцях є пальцеподібні вирости, за допомогою яких вони вводять сперматозоїди в тіло самки. Система розмноження у хрящових риб досить досконала, тому статеві продукти не гинуть у такій великій кількості як у разі зовнішнього запліднення. Отже, немає необхідності виробляти їх «із запасом», марно витрачати на це енергію