з морів і океанів. Незважаючи на те, що риболовецький флот оснащений досить ефективною технікою, найвигідніше ловити рибу в шельфовій частині морів і океанів. А це не так уже й багато — всього 8 % від всієї поверхні. Крім того, чисельність риби зменшується в результаті забруднення води нафтовими відходами, отруйними стоками, добривами тощо. Регулювання промислу риби в міжнародних водах відбувається на основі міжурядових угод. Особливо несприятливо складається ситуація в Чорному морі. Справа в тому, що крім інших негативних чинників, існує такий — на глибині накопичується отруйний для більшості живих організмів газ сірководень, який виділяється з надр землі.

У Чорному морі промислове значення має хамса, ставрида, скумбрія, шпроти, осетрові; в Азовському морі — осетрові, судак, бички, оселедець, анчоуси. У річках ведуть промисел плітки, краснопірки, окуня, ляща, щуки, лина, сома, пічкура.

У всіх країнах існують правила промислу, в яких чітко вказані терміни вилову (не можна ловити під час нересту), способи, розміри гачків, вічок сіті, встановлені мінімальні розміри риби, яку можна виловлювати.

Риборозведення

Для збереження запасів риби проводять роботу з її штучного розведення. В основі рибництва лежать

Шельф — це прибережна частина материка, затоплена водою до глибини 200 м.