§ 40. Різноманітність та значення земноводних

Незграбні земноводні — це першопроходці серед хребетних, які освоїли суходіл, спираючись на свої кінцівки. Від земноводних походять інші хребетні, більш пристосовані до умов існування на суші.

Загальна характеристика класу Земноводні

Клас Земноводні об'єднує близько 2100 видів наземних пойкілотермних хребетних тварин, більшість яких у своєму життєвому циклі пов'язана з водним і наземним середовищами існування.

Будова, життєдіяльність і розвиток земноводних свідчить про проміжне положення земноводних між водними та наземними організмами. Тіло підрозділяється на голову, тулуб, кінцівки та хвіст (є й безхвості види), шкіра гола, із залозами. Личинки дихають зябрами, дорослі форми, як правило, легенями та шкірою. Для земноводних характерне трикамерне серце і два кола кровообігу.

Розмноження, як правило, відбувається у воді, ікринки мають м'яку слизову оболонку, запліднення, як правило, зовнішнє. Розвиток непрямий.

Ряд БезхвостІ

Це найбільш високоорганізовані земноводні, які живуть на всіх материках окрім Антарктиди. Форма їхнього тіла нагадує жабу. До цього ряду належать жаби, ропухи, квакші, кумки.

Справжні жаби поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди й Австралії. Серед них є наземні, водні та напівводні види. В Україні поширена трав'яна, озерна й гостроморда жаби.

Яванська літаюча жаба веде деревний спосіб життя. Між пальцями у неї є перетинки, які допомагають під час стрибання вправно планерувати, перелітаючи на відстань до 15—20 м.

Дуже цікава австралійська жаба піпа суринамська. Під час розмноження шкіра самки на спині стає пухкою і самець буквально втоптує в неї ікру своїми лапками. Таким чином кожна ікринка опиняється в комірці, де й відбувається розвиток. Назовні виходять жабенята, які закінчили свій розвиток. Крім того, бічна лінія у суринамської піпи зберігається навіть у дорослому стані.