долаючи при цьому тисячі кілометрів? Основною причиною міграцій птахів все-таки є нестача їжі.

За цією ознакою птахів поділяють на три категорії: осілі, кочові та перелітні.

Осілі птахи не мігрують, вони пристосувалися до сезонних змін. Це такі як горобці, синиці, галки, сойки, ворони. У сприятливий час вони виводять пташенят, а взимку добувають їжу з-під снігу або перелітають ближче до людських осель, де завжди можна підживитися.

Кочові птахи з настанням холодів, не залишаючи певної природної зони, перелітають на відносно невеликі відстані (кілька сотень кілометрів), де умови м'якші та їжі більше. Це снігурі, сови, омелюхи, граки.

Перелітні птахи відлітають на тисячі кілометрів, а потім, з настанням сприятливого часу, повертаються. Це лелеки, більшість водоплавних птахів, журавлі, жайворонки, перепели.

Що є сигналом до початку перельоту? Учені дійшли однозначної думки, що перельоти — це сезонне явище, сигналом до якого є зменшення довжини світлового дня. Уже в другій половині липня, коли ще тепло і їжі достатньо, жайворонки починають збиратися в зграї і відлітати. Птахи завжди летять однією й тією ж дорогою. Як вони не збиваються зі шляху? Дослідження цього явища тривають. Є версії, що птахи здатні орієнтуватися за сонцем, зірками (вони бачать їх удень), магнітним полем Землі. Крім того, вони здатні