Вольвокс — колоніальна тварина, представник класу Джгутикові

Вольвокс нагадує зелену кульку діаметром близько 2 мм. Ця кулька складається з безлічі (до 50 тис.) клітин, сполучених одна з одною тонкими містками цитоплазми. Через них клітини обмінюються одна з одною поживними речовинами. Таке клітинне утворення називається колонією. Кожна клітина має два джгутики і схожа за своєю будовою на хламідомонад та евглен, вони злагоджено б'ють джгутиками, і вся колонія переміщується.

Для вольвокса характерний статевий процес. Це відбувається так. Усередині колонії утворюються статеві клітини. Одні з них маленькі та рухомі, інші — великі та менш рухомі. Вони зливаються попарно (маленька з великою) й утворюють зиготи з об'єднаним спадковим матеріалом. Зигота ділиться, кількість клітин збільшується — так формується нова колонія.

Прадавні колоніальні організми стали першим кроком природи до багатоклітинності. Подібно до одноклітинних організмів, на відміну від багатоклітинних, одна клітина колоніального організму здатна до самостійного життя. Так само, як і в багатоклітинних організмах, всі клітини колоніальної тварини пов'язані між собою спільним обміном речовин і здатні до спільного переміщення.

Інфузорія-туфелька

У прісноводних водоймах живуть найшвидші одноклітинні організми — інфузорії-туфельки, які належать до типу Інфузорії. Називаються вони так тому, що їхня форма нагадує слід від витонченої туфельки. Слово «інфозум» латинською означає «настоянка». Це тому, що коли сіно або листя залити некип'яченою прісною водою, то невдовзі там з'являються бактерії і ті, хто на них полює,— Інфузорії.

Будова. Інфузорія — досконаліший організм, ніж амеба та евглена, для якого характерний інтенсивний обмін речовин. Уся поверхня інфузорії вкрита малими короткими війками, які мають таку ж внутрішню