Членистоногі

отвір за допомогою глотки. Велику роль відіграє травна залоза, що заповнює більшу частину черевця. Їжа надходить у кишечник, а неперетравлені рештки виводяться через анальний отвір.

Органи дихання павука — легені й трахеї (сітка розгалужених трубочок). Повітря в них потрапляє через дихальця — отвори, розташовані на черевці. Кровоносна система, як і у ракоподібних, незамкнена. Органи виділення — мальпігієві судини, які відкриваються в кишечник.

Нервова система складніша, ніж у ракоподібних. Надглотковий нервовий вузол і черевний нервовий ланцюжок, зливаючись, утворюють один ганглій. У павуків складні інстинкти (плетіння павутини, шлюбна поведінка).

Органи чуття. Чутливими волосками, якими вкрите їхнє тіло, павуки відчувають навіть легкі дотики. За допомогою зору вони розрізняють форму та рух. На ногах і педипальпах розташовані органи смаку та хімічного чуття.

Розмноження павуків. Це роздільностатеві організми, самка трохи більша. Цікавою є шлюбна поведінка павуків. Самка може сприйняти самця за здобич, тому деякі самці, наближаючись, розгойдують павутину в певному «заспокійливому» ритмі. Інші приносять «шлюбний дарунок» — здобич. Поки самка висмоктує її, відбувається спаровування. Самка каракурта після спаровування з'їдає самця. Запліднені яйця павуки відкладають у кокон, з якого згодом виходять молоді павуки. Вони випускають павутинку-вітрило, вітер підхоплює її і разом з павуком відносить на велику відстань.

Різноманітність і значення павукоподібних

До павукоподібних належать павуки, косарики, кліщі, скорпіони. Павуки приносять користь людині, знищуючи мух, комарів і комах-шкідників.