§13. Прісноводна гідра

Знаменитий давньогрецький герой Геракл здійснив дванадцять подвигів. Один з них — перемога над гідрою, багатоголовим чудовиськом, що жило поблизу міста Лерни. Геракл зносив їй голови, але на місці кожної зрубаної відразу виростали дві нові, аж поки вірний друг Іолай не почав припікати шиї гідрі. Чому ж скромний організм розміром 1—3 см назвали таким грізним ім'ям «гідра»?

Прісноводна гідра — представник типу Кишковопорожнинні

У прісних водоймах можна побачити цю крихітну (1—3 см) тварину з прозорим, як у медузи, тільцем. Нижньою, розширеною частиною тіла гідра прикріплюється до дна або підводної рослини. На верхній частині розташовано 5—20 щупалець, які віночком оточують ротовий отвір.

Гідра — маленький хижак. Розпустивши свої щупальці, здійснюючи ними кругові рухи, вона полює на дрібних тварин (рачків, мальків, червів). За допомогою жалких клітин тварина паралізує їх і затягує до рота.

Гідра може переміщуватися, здійснюючи плавні рухи підошвою. Вона немов ковзає по субстрату. Якщо потрібно поспішити, то рухається «сторчака»: згинає тулуб, стає на щупальця, потім знову згинається і стає на підошву.

Будова. Для гідри характерна променева, або радіальна симетрія. На схемі поздовжнього розрізу ми бачимо, що тіло гідри, як і у губок, двошарове, складається з ектодерми й ентодерми, між ними розташована мезоглея. Усередині двошарового мішка міститься гострильна порожнина, яка сполучається із зовнішнім середовищем через рот.

Радіальна, або променева симетрія,— тип симетрії, за якої через тіло можна провести нескінченне число площин симетрії, які розходяться радіально.